Грунтовка є матеріалом, який наноситься на поверхні для підготовки її до подальшої обробки або обробки. Різні типи ґрунтовки дозволяють досягати різних ефектів, проте найчастіше її використовують для таких робіт:
- Знепилювання поверхні;
- Зміцнення пухких поверхонь;
- Захист поверхонь від корозії;
- Виявляти дефекти обробки (фарбування, штукатурки, шпаклівки, декоративного оздоблення);
- Забезпечення високої адгезії з основою;
- Захист від грибка та плісняви (якщо у складі є дезінфікуючі розчини);
- Вирівнювання поглинаючої здатності стін, підлоги, стель;
- Невисока гідроізоляція для зменшення витрат фарб або інших оздоблювальних матеріалів.
Область застосування ґрунтовки досить велика, але вона практично завжди незамінна при роботі зі штукатуркою, плитковим клеєм, шпалерами, коли необхідно зміцнити пухку основу стін, стелі або підлоги.
Що таке ґрунтовка?
Призначення ґрунтовки визначається її складом та технічними властивостями. Як правило, грунтовка є непрозорою рідиною на основі природних або синтетичних речовин. Після нанесення на поверхню грунтовка висихає і утворює найтонший шар з високою адгезією, а завдяки глибокому проникненню в стіни, підлогу, стелю, грунтовка також зміцнює ці поверхні. Після нанесення товщина цієї плівки може становити від 0,01 мм до 0,1 мм, ґрунтовку можна наносити в кілька шарів, відповідно товщина пропорційно збільшуватиметься. Наступні оздоблювальні роботи (штукатурка, шпаклювання, обклеювання шпалерами) повинні проводитися тільки після повного висихання прогрунтованої поверхні.
Види ґрунтовки
Різновиди грунтовки можна класифікувати за різними ознаками, наприклад, залежно від їхнього призначення:
- Універсальні – зазвичай склади на водній основі, які використовуються як підготовчий етап при проведенні загальнобудівельних або оздоблювальних робіт;
- Грунтовки для фінального оздоблення – їх ще називають «проникні грюкушки», застосовуються для глибокого проникнення в товщу штукатурки, бетону, цегли, шпаклівки. В результаті пухкі ділянки зчіплюються, досягається висока адгезія, забезпечується надійна основа для подальшої декоративної обробки;
- Бетонконтакти – купити ґрунтовку такого виду може знадобитися для поліпшення зчеплення штукатурок, шпаклівок, плиткового клею та інших будівельних матеріалів. Як наповнювач у грунтовці зазвичай використовуються акрилові в’яжучі речовини, які доповнюються дрібним кварцовим піском, гравієм, цементом та іншими наповнювачами, щоб збільшити площу контакту з подальшим оздобленням.
Як правило, застосування ґрунтовки збільшує термін експлуатації поверхонь, захищає їх від розтріскування, нерівномірного вбирання вологи і навіть компенсує незначні механічні пошкодження.
Склад ґрунтовки
Кожен із виробників прагне розробити власну унікальну формулу складів, що впливають на технічні характеристики грунтовки. Для цього можуть використовуватися такі плівкоутворювальні речовини:
- Природні та синтетичні смоли;
- Акрил;
- Алкідні та епоксидні смоли;
- перхлорвініл;
- Гліфталеві смоли;
- різні види оліф;
- Полістирол.
Концентрація наповнювачів та в’яжучих речовин може бути різною, допускається додавання органічних наповнювачів, антисептиків, барвників. Деякі види ґрунтовок мають не рідку консистенцію, а пастоподібну. Вони наносяться шпателем на поверхню і можуть як наповнювач мати в складі крейду, тальк, гіпс, пісок, слюду та інші неорганічні матеріали. Деякі – навпаки, мають підвищену плинність і наносяться на поверхню шляхом розпилення або пензлем.
Сфера застосування ґрунтовки
За видами:
- Грунтовки з акрилом – переважно використовуються в приватному домобудуванні, застосовуються для підвищення адгезії з бетоном, штукатуркою, цеглою та іншими поверхнями. Мають універсальне застосування відносно швидко сохнуть, не мають різкого запаху (якщо немає агресивних наповнювачів). З мінусів можна скасувати погану взаємодію з металами, відносно високу вартість, неможливість вирішення спеціальних завдань.
- Грунтовка з полістиролом – має добре виражені діелектричні властивості, лягає товстішим шаром, чудово підходить для обробки дерев’яних поверхонь, для роботи у вологих приміщеннях. З недоліків — висока токсичність, складність роботи із ґрунтовкою та висока її вартість. У той же час, даний вид складів, що грунтують, один з кращих для підготовки перед фарбуванням стін, металевих або дерев’яних конструкцій.
- Перхлорвінілова ґрунтовка – матеріал, спеціально розроблений для зовнішніх робіт. Його часто використовують для підготовки поверхні перед наступним фарбуванням, утепленням, штукатуркою, особливо якщо через вік будівлі відбувається руйнування верхнього шару несучих конструктивних матеріалів. Недоліки – токсична, не допускається застосування для внутрішніх робіт.
- Фенольна ґрунтовка для роботи з металом, деревом — використовується для вирівнювання поверхні, зменшення витрати фарби, а також як додатковий захист від корозії.
- Алкідний грунт – допускається застосування на пластиці, дереві, металі, різних пиломатеріалах, ПВХ плівках та ємностях, по сталевих виробах. Дозволяє отримати поверхню з високою адгезією, оскільки глибоко проникає в деревину, внаслідок чого вона набухає і через 10-15 годин висихаючи, виходить міцна поверхня з великою площею контакту. Не можна використовувати по гіпсу, штукатурках, шпаклівках.
- Грунтовка на мінеральній основі – використовується спеціально для роботи з цегли, бетону, газосилікату. Як наповнювач застосовується цемент, гіпс, вапно, після нанесення зазвичай склад сохне протягом 2-3 годин. Для покращення адгезії, глибини проникнення та оптимізації витрати важливо підбирати ґрунтовку з таким наповнювачем, який краще підходить для вашого типу стін, стель, підлоги.