Цемент – основа будь-якого капітального будівництва. Цей затребуваний матеріал використовується на всіх етапах зведення будівель та споруд – від закладення фундаменту до бетонування вимосток та доріжок. Існує кілька різновидів цементу, проте найбільшою популярністю користується портландцемент, який є порошкоподібною в’яжучою речовиною на основі перемеленого портландцементного клінкеру та гіпсового каменю. При взаємодії з водою портландцемент приймає консистенцію пластичного тіста, яке згодом твердне, утворюючи твердий штучний камінь.
Що означає марка цементу?
Основною характеристикою будь-якого цементу є його марка – умовне позначення, яке виражається в числах і означає міцність готового бетонного виробу після витримки протягом 28 діб (час, за який цемент набирає 95-98% своєї максимальної міцності). Марку цементу присвоюють відповідно до стандарту ГОСТ 31108-2003, за результатами випробувань зразків на стиск та вигин. Марки портландцементу виражають у числах від 100 до 900 (М100, М200, М300 тощо). Цифра свідчить про міцність цього матеріалу на стиск. Так, цемент марки М 400 становить не менше 400 кг на квадратний сантиметр. Сьогодні на ринку найбільш затребувані марки М400 і М500 – вони за ціною та якістю оптимально підходять для виконання всіх видів загальнобудівельних робіт. Високомаркові цементи та спеціальні будівельні суміші призначені для гідротехнічного, військового, тунельного та аеродромного будівництва. У маркуванні цементу також відображається наявність/відсутність у складі сухої суміші спеціальних добавок-модифікаторів, які покращують характеристики бетону (поліпшують антикорозійні характеристики, підвищують морозостійкість та вологостійкість розчину, збільшують швидкість затвердіння тощо). Про присутність добавок та їх кількість свідчить індекс «Д». Його числове значення вказується в діапазоні від 0 до 20 (Д0 – 0% добавок, Д5 – 5% добавок, Д15 – 15% і т.д.). Далі в маркуванні слідує літера «Н» або «Б» (Н – нормальнотвердіючий, Б – швидкотвердіючий). Ось приклад розшифровки портландцементу за Державним Стандартом 10178-85: ПЦ М400 Д20 Б — портландцемент, що швидко твердіє з добавками, кількість яких не перевищує 20%. Цифра 400 говорить про те, що міцність готового виробу на стиск не менше 400 кг на квадратний сантиметр.
Розшифровуємо сучасне маркування цементу
Якщо портландцемент сертифікований за чинним стандартом ГОСТ 31108-2003, маркування типу «М400» або «М500» на упаковці може і не бути. Нове маркування має такий вигляд: ЦЕМ I 42,5 Б, ЦЕМ II 32,5 Б і т.п. Відповідно до нових правил, у ній вказується одне з двох позначень:
- ЦЕМ I – портландцемент, який не має у своєму складі добавок;
- ЦЕМ II – модифікований портландцемент (з добавками)
Якщо за стандартом 1985 міцність портландцементу позначали в кілограмах на квадратний сантиметр, то за новими правилами цей ключовий параметр вказується в мегапаскалях (МПа). Наприклад, марці М500 відповідає позначення – 42,5. Далі в маркуванні слід індекс: Н – нормальнотвердіє або Б – швидкотвердне. Приклад розшифровки портландцементу за сучасним стандартом позначень: ЦЕМ II 42,5Б – портландцемент, що швидко твердіє, з добавками, міцність відповідає марці М500. ЦЕМ I 22,5 – портландцемент без добавок, міцність відповідає марці М300.
Яку марку цементу вибрати?
Якщо цемент потрібен для приготування бетону, який піде на заливку відповідальних елементів будівництва (фундаменту, перемичок, плит перекриття тощо), рекомендується використовувати марку М500 (ЦЕМ II 42,5). Для розчину кладки при зведенні стін з цегли і блоків цілком достатньо цементу М400 (ЦЕМ I 32,5). Взагалі, ця марка вважається оптимальною для виконання широкого спектру загальнобудівельних робіт у співвідношенні «ціна-результат». Вона відповідає всім вимогам приватного будівництва. При виборі з марок М400 і М500 багато фахівців рекомендують купувати портландцемент вищої марки — вартість матеріалу відрізнятиметься незначно, проте витрата цементу буде суттєво нижчою. Наприклад, при виборі М500 (ЦЕМ II 42,5) для приготування бетону і розчину кладки потрібно приблизно на 15% менше сполучного матеріалу, ніж при виборі цементу нижчої марки М400. Для приготування одного кубометра бетону поширеної марки М200 достатньо придбати 400 кг (8 стандартних мішків) цементу М500 або 10 мішків М400.
Як перевірити якість цементу?
На жаль, далеко не вся представлена над ринком продукція відповідає стандартам ГОСТ. Щоб придбати якісний цемент заявленої марки, а не сумнівний продукт з домішкою золи та гранітного пилу, слід уважно вивчити супровідну документацію та перевірити наявність на упаковці інформації про завод-виробник, переконатися в справжності упаковки. Кожна партія портландцементу супроводжується документом про якість, в якому міститься така інформація:
- найменування виробника, адреса виробництва;
- маркування (умовне позначення цементу), що містить інформацію про міцність цементу та наявність добавок;
- номер партії та дата відвантаження;
- позначення стандарту ГОСТ 31108-2003
Дата виготовлення (розфасовки) цементу має таке саме пріоритетне значення, як і його марка. Слід пам’ятати, що згодом цемент втрачає заявлену міцність — що довше мішок цементу знаходиться на складі або в магазині, то гірша якість товару. При виборі цементу слід звернути увагу до фізичні властивості сухої суміші. Цемент повинен мати форму тонкодисперсного порошку від світло-сірого до темно-сірого кольору. Присутність зелених відтінків свідчить про достатньому вмісті заліза, що хорошим ознакою. Можна перевірити якість цементу, провівши невеликий аналіз. Для цього знадобиться мінеральна вода (типу Есентуки-17), гумові рукавички, ємність та ложка для замішування. У ємність насипають приблизно половину склянки цементу і змішують з невеликою кількістю мінералки до густого тесту. З маси, що вийшла, формують овальний коржик, потовщений до центру і тонкий по краях. Якісна суміш починає хибне схоплювання практично моментально, помітно нагрівається у товстій частині.